А НА ВУСТАХ ЛЮБОВ ТРЕМТИТЬ
Поезії шкільного періоду
Зі збірки "Прогулянка під зорями"
Виходить місяць із-за хмари,
В гаю - розмова шелестить.
Та ледве чути юну пару,
Бо на вустах любов тремтить...
Вона щось скаже тихо-тихо,
Він відповість їй через мить.
Забудуться і біди, й лихо,
Як на вустах любов тремтить...
Гай розуміє ніжну мову
І листям лагідно шумить.
Нікому він не скаже й слова,
Хоч на вустах любов тремтить...
В гаю прощаються кохані,
На небі зірка мерехтить.
У серці - тепле хвилювання,
А на вустах любов тремтить!
Київ, 9 жовтня 2004 р.
