Нез’ясованість. Сутінки. Дощ
з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»
Нез’ясованість. Сутінки. Дощ.
вкотре так замикається коло -
круговерть незбагненна прощ
й нічогісінько більше навколо…
Тільки тіні снують прощень
чи прощань із наївним сенсом,
бо такий нездоланний щем
за десятком невдалих версій….
Може знову якась маячня -
напівмарення з присмаком злету,
де бридке ірреальне «не я»
несподівано кане в лету…
Може й просто жахливість товщ
пробиває надія зовні
Нез’ясованість. Сутінки. Дощ
аж по вінця любові повні….
Харків, 16.10.2015