25.10.2015 13:27
for all
97 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Савчук Віталій Володимирович

Миті

Миті

Чимало за життя я загубив віршів.

Рядків чудових сотні розгубив

Все через те, що десь-кудись спішив

І на папері їх не відтворив.


Я міг би присвятити осені рядки

Гарячі фрази наділити літу

Але на жаль збираю лиш частки

А більшість розлетілися по світу.


Вітри буденності їх швидко рознесли

Думки порвавши на дрібні уривки

А інші тихо в серці одцвіли, 

Або забуті були без затримки.


Людей і відчуття, ми губим по дорозі

Рвем нитки почуттів, ломаємо мости

Важливі імена ми пригадать не в змозі

Сказать нема кому розпачливе «прости»…

Публікації: Савчук Віталій Володимирович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.10.2015 18:45  © ... => Марія Круль 

Дякую сердечно! Радий, що відгукнулося...)) 

 26.10.2015 18:44  © ... => Простий читач 

Щиро дякую за уважне прочитання! дійсно з "папером" я щось не докумкав...)))Щасти Вам, і завжди радий. 

 26.10.2015 18:31  Марія Круль => © 

П.Віталію,гарно написали.Мені теж знайомо, як губити рядки і людей по світу. 

 26.10.2015 15:33  Простий читач => © 

Гарні роздуми. Та може українською все ж буде - НА ПАПЕРІ?
"І на ....бумазі.... їх не відтворив".
))) 

 26.10.2015 15:02  © ... => Серго Сокольник 

Дякую Серго! Я теж не записував...до пори...) 

 26.10.2015 15:01  © ... => Лариса Пугачук 

Дякую пані Ларисо! Бажаю тільки приємних роздумів..) 

 26.10.2015 03:27  Серго Сокольник => © 

Не знаю... Чи добре... Ніколи не вів щоденників, вірші не записував... до часу))) 

 25.10.2015 17:25  © ... => Ігор Спичак 

Дякую пане Ігор і радий знайомству! саме так і є...тільки в мене замість зошита маленький блокнотик...)) 

 25.10.2015 16:46  Ігор Спичак => © 

дуже точно записали відчуття,
яке ловиш як "настроєчну таблицю" і починаєш записувати на чому завгодно... в якийсь момент заводиш окремий зошит, заповняєш його, наступний, наступний... потім нарешті набрано в файл... і потім суєта... знову його ловиш і мов проснувшись, починаєш знову... і знову...