Мелодійний осінній настрій
Розігнавши вітри безголосі,
Щоб спочити між хмар досхочу,
Щось журливе в туманній знемозі
Грає осінь на струнах дощу.
Вдаль мелодія з хмарами плине,
Рве листків позолоту чимдуж
І розбризкує ноти-краплини
У холодне співзвуччя калюж.
Ніби в люстрі, в калюжній марноті
Зимно блискає сонце бліде,
Й не додавши тепла жодній ноті,
Концентричними колами йде.
Лиш коли темна ніч попідтинню
Спустить місячні тіні згори,
Ту мелодію журну осінню
Десь війнуть безголосі вітри.
