Щасливі
і ось
ми входимо в життя
одне одного
запізніло чи передчасно
посміхаючись
відчуваємо себе неначе вдома
назавжди чи на декілька
миттєвостей
лишаємось собою
чи втрачаємо все сформоване
набуте роками
закарбоване
в нашій пам`яті
в зморшках на обличчі
і особливо на долонях
серед яких
видніється й наша доля
зморшкою упоперек
тож коли ми вітаємось
долонями з людиною
яка нам потрібна
а ми потрібні їй
наші зморки взаємно
тягнуться одне до одного
і зливаються
у одне неподільне ціле
це єдина
насправді важлива умова
щоб зливалися зморшки
точніше - долі
якщо ми хочемо жити
і бути щасливі
23 вересня 2014 року [04:28]