02.11.2015 21:52
for all
101 views
    
rating - | no usr.
 © Іра Зима

Роздуми на тему...

Засипане поле снігом,  

Закриті зимою ліси. 

Чи чуєш мене, моя люба 

Гукаю тебе крізь роки. 

Ні, не озветься, я знаю,  

Між нами не просто печаль,  

А не накреслене поле  

Звичайних недомовлянь. 

********************************** 

Не поламай насаджене тобою диво,  

Що проросло з маленького зерня. 

Знання то є найбільші в світі сила,  

Пильнуй, щоб в зло не перекинулась вона. 

*************************************************** 

Розірвана на шмаття,  

Розстелена долі. 

Ногами пошарпана, чиясь Доля 

Хто ж тебе, так? 

Мовчить. Лиш сльози ковтає. 

Принижена, зґвалтована! Любов. 

Публікації: Іра Зима

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.11.2015 23:18  © ... => Серго Сокольник 

як на мене любов одна - це люди різні. от і виходить як виходить. 

 12.11.2015 23:17  © ... => Ольга Шнуренко 

саме страшніше у байдужість 

 03.11.2015 12:40  Ольга Шнуренко => © 

Нелегка доля у любові, і так легко іноді із Любові перейти в НЕлюбов... 

 03.11.2015 00:20  Серго Сокольник => © 

Деяка любов і бажає цього... Любові- різні вони...