02.11.2015 21:48
для всіх
146
    
  - | -  
 © Іра Зима

Щотижня вибухають зоры

Щотижня вибухають зорі

І промені гарячого вогню, 

Хапаючись за темінь, тануть в морі, 

У морі холоду й планетного дощу.

Вони пливуть у невідомі далі.

Розсіяні забуті і самі.

До тих планет, що є лише деталі, 

Загублені в планетному житті.

До простору, до пустоти німої.

Де зорі то краплиночки дощу, 

Що миготять секунди долю

Й вмирають з криком - «Я живу».

І заблукавши у космічних далях

Сказали все що знали і могли.

Вони пливуть у невідомі далі

Туди де світ складається з деталей

Загублених в космічному житті.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.11.2015 12:42  Ольга Шнуренко => © 

Так часто у людей схожі з зорями долі... Загублені в житті...

 03.11.2015 00:21  Серго Сокольник => © 

О, навіть щодня... Що там у них робиться, у відкритому космосі...)))