Самотня пісня
О, як же я оглушливо мовчу!
Як плачу я беззвучними сльозами,
Як відчайдушно й страшно я кричу,
Не ворухнувши тиші ані грана.
Він моторошний, крик отой німий.
Від нього день сіріє й сонце блякне.
Мені так холодно, прошу тебе - зігрій!
Бо ще недовго, і душа заклякне.
Я знаю, ти один. І я одна.
Ми всі одні - з колиски і до скону.
І скільки б ми не випили вина,
Нам не втопить цю істину у ньому.
Блажен, хто має серце крижане,
Йому уже не страшно замерзати.
А я іще жива. Зігрій мене!
Я так втомилася без слів тобі кричати.
19.04.2010