Час
Нас вчить не здаватись,
Коли ми вже впали,
Він вчить нас сміятись,
Щоб сліз не пізнали,
Він відчаєм вдарить,
І болем травмує,
Та жах як зашкварить,
Він знову врятує.
Він - те, що вбиває,
Отрутою, болем,
Його упізнають,
Як стрітяться з горем.
Він - ліки цілющі,
Що серце лиш зцілить,
В душі, в темній пущі,
Просвітить, побілить,
Він вчитель є мудрий,
І вбивця жорстокий,
Дає ліки щедро,
І біль той глибокий.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Він - друг є, і все ж він є ворог,
Ніхто ним не сміє, - ніхто не керує,
Ніхто не накаже насипати порох,
Він - сам собі пан, сам по світу царює.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Дивіться навколо - він миті дарує,
Це - час, що є цар у житті,
Сміється, заграє, уб`є і злікує,
І поміччю стане в життєвій меті.