06.11.2019 23:55
Без обмежень
19 views
Rating 5 | 1 users
 © Владимир Нищимный

Я часто в дитинстві своїм уявляв...

Я часто в дитинстві своїм уявляв

Тебе серед квітів у полі.

Сюжети кіношні собі малював

І грав головні у них ролі.


Струмком віддзюрчали дитячі літа, 

За обрій скотилось осоння, 

Розтанула млою казок суєта -

У юність ввірвалось безсоння.


Приходила в нього до мене не раз

І ніжно до пліч пригорталась.

Луна шепотіла уривками фраз, 

І в ніч загадкову вслухалась.


Згасала і падала зірка вночі, 

Світанком в вікно задивлялась, 

А серце плекало коханню ключі, 

Любов`ю душа наповнялась...


Згадались чомусь ті далекі часи, 

Коли мрії-долі плекались, 

Єднались в відлунні зорі і роси, 

Піснями над світом здіймались.



Львів 06.11.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо