06.11.2019 23:55
for all
40 views
rating 5 | 2 users
 © Владимир Нищимный

Я часто в дитинстві своїм уявляв...

Я часто в дитинстві своїм уявляв

Тебе серед квітів у полі.

Сюжети кіношні собі малював

І грав головні у них ролі.


Струмком віддзюрчали дитячі літа, 

За обрій скотилось осоння, 

Розтанула млою казок суєта -

У юність ввірвалось безсоння.


Приходила в нього до мене не раз

І ніжно до пліч пригорталась.

Луна шепотіла уривками фраз, 

І в ніч загадкову вслухалась.


Згасала і падала зірка вночі, 

Світанком в вікно задивлялась, 

А серце плекало коханню ключі, 

Любов`ю душа наповнялась...


Згадались чомусь ті далекі часи, 

Коли мрії-долі плекались, 

Єднались в відлунні зорі і роси, 

Піснями над світом здіймались.

Львів, 06.11.2019


Владимир Нищимный цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора