Я часто в дитинстві своїм уявляв...

Тебе серед квітів у полі.

Сюжети кіношні собі малював

І грав головні у них ролі.

Струмком віддзюрчали дитячі літа,

За обрій скотилось осоння,

Розтанула млою казок суєта -

У юність ввірвалось безсоння.

Приходила в нього до мене не раз

І ніжно до пліч пригорталась.

Луна шепотіла уривками фраз,

І в ніч загадкову вслухалась.

Згасала і падала зірка вночі,

Світанком в вікно задивлялась,

А серце плекало коханню ключі,

Любов`ю душа наповнялась...

Згадались чомусь ті далекі часи,

Коли мрії-долі плекались,

Єднались в відлунні зорі і роси,

Піснями над світом здіймались.

Львів, 06.11.2019

Візьміть участь в обговоренні