06.12.2015 23:44
for all
56 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Олександра

Мелодія ночі

Загубитися в зеленому степу,  

Мені волі дайте, трави й спориші! 

Хочу знов тримати кОней за узду,  

Як природі дам я місце у душі.  


Знову відчиняйте вікна, дикі вітри,  

Знову оселяйтеся в своїх лісах,  

Небеса, розлийте дощів літри,  

Сонце, загубись в жарких пісках. 


Посміхнись мені, мій дивний друже,  

Посели у серці сум й печаль,  

Як засвітяться сьогодні дивні ружі,  

Не розбий в душі мою дзвінку кришталь.  


Огорни мене, моя прекрасна ноче,  

Дай дивитись зорі безупину чарівні,  

І дарма, що стомляться геть очі,  

Я ж потону в твОїй тиші говіркій.  


Лиш засни, - тоді-то я і зникну,  

Загублюся в дикому степу,  

Не чекай - до днів я вже не звикну,  

Краще - коней потримаю за узду. 

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 07.12.2015 20:32  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую! Рада що сподобалось!)) 

 07.12.2015 15:34  Тетяна Чорновіл => © 

Красивий вірш.
Незначні описки - результат чарівного сум"яття душі, я думаю)).
Моє "чудово"!