07.12.2015 23:24
для всіх
221
    
  4 | 5  
 © Ольга Шнуренко

Ода ліхтарям

з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»

Згасає світлий день, надворі - вечір, 

Палають вікна сотнями вогнів, 

І згодом ляже ніч на старі плечі

напівсліпих, дорожніх ліхтарів…


Як світлячки замерехтять у танці, 

В обіймах вулиць, на долонях площ, 

А потім знову задрімають вранці, 

Не дивлячись на мокрий сніг чи дощ…


Дарують світло в будь-яку погоду, 

Їх не лякає навіть заметіль, 

Щоночі нам освітлюють дорогу, 

І виганяють морок звідусіль…



м. Київ, 24.12.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.05.2016 08:27  © ... => Каллистрат 

Свого часу цей вірш помітили і надрукували у відому журналі...

 23.05.2016 10:46  Оля Стасюк => © 

останній рядок дуже неоднозначний) красиво

 09.12.2015 02:10  Панін Олександр Мико... => © 

Надзвичайно добре

 08.12.2015 16:44  Ганна Коназюк => © 

Надзвичайний вірш!!!
Ольго, дуже сподобалось! І манера написання, і змістовність, і образність... - все чудово!))

 08.12.2015 08:04  Тетяна Белімова => © 

Чудово, Олю)) Я про ліхтар ціле оповідання написала.
Забираю Ваше в улюблене))
Дуже-дуже сподобалося!

 07.12.2015 23:46  Каранда Галина => © 

Гарно про напівсліпі ліхтарі