09.12.2015 23:00
for all
147 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Симор Гласенко

В.М.Н

PlayВ.М.Н

Я більш до тебе не прийду, 

Несказане доп’є зоря.

Я більш тебе не обійму

І не скажу тобі «моя…»


В твою кімнату не зайду, 

Де світло місяця сховалось.

Купати в ласці не почну, 

Як ми колись у ній купались.


Більш не кохатись до зорі

Нічні ковтаючи години.

Від поцілунків стогін твій

Не потурбує сон дитини.


Не заспіваємо у двох

Для неї ніжну колискову.

Не задихатися нам знов

Від спраги до бажань гріховних.


Не залоскоче уночі

Твій ніжний шепіт губ червоних.

Більш не казатиму тобі

Одне і теж жадане слово.


«Люблю, кохаю, ти моя…»

З моїх грудей на пролунає.

Забудеш ти, забуду я, 

Усе минеться, як минає.


Але коли туман росу

У ранці ніжно поцілує, 

Згадаю ненароком ту, 

Для кого строки ці пишу я.

Публікації: Симор Гласенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.12.2015 19:18  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова пісня і щирі засмучені слова! 

 10.12.2015 10:11  © ... => Тетяна Ільніцька 

Коли йдеш - завжди сумно... весело, коли втікаєш)) Дякую!  

 10.12.2015 10:06  © ... => Серго Сокольник 

Це точно)) 

 10.12.2015 09:10  Тетяна Ільніцька => © 

Тонкий ліричний твір з неймовірно красивою музикою))
Але такий безмірно сумний...  

 10.12.2015 02:32  Серго Сокольник => © 

Ніколи не кажіть ніколи))) 

 09.12.2015 23:26  © ... => Лариса Пугачук 

Дякую! Те, що у Вас у серці, важливіше від тисячі слів ...