Перший подих зими
з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»
Вже сьогодні я мала нагоду
побувати в обіймах погоди…
Завітала до ближнього лісу
і зустріла там вітер-гульвісу…
Шепотіло недавно тут листя
з позолотою, різно-барвисте…
А тепер ліс засмучений, голий,
напівсонний і стомлений, кволий…
Зимний подих торкався до гілок
і лякав наполоханих білок…
Прохолода шпиняла все тіло –
це зима налякати хотіла…
Я закуталась в шалик старанно,
але вітер проймав невблаганно…
І скарлючилось зоране поле,
застогнало від смутку і болю…
Дуже швидко тепло відлетіло -
попереду мороз, заметілі…
Хоч зима вже у нас на порозі,
Не лякають нас грізні прогнози...
м. Київ, 1.12.2012
