22.12.2015 09:28
для всіх
158
    
  - | -  
 © Сергій Петрович Мошенський

Хрест долі

Втомивсь нести своє життя, як хрест,  

Ще й інколи чужий взвалить собі на плечі прошу. 

Рішив, що Господу я пред’явлю протест,  

Щоб дав мені за це нести полегше ношу. 

- Дай, Боже, іншого хреста мені,  

Бо свій нести я вже втомився. 

З роками гне мене він до землі,  

Дозволь, щоб я на інші подивився. 

Розверглася земля переді мною,  

А там хрестів цих, як гріхів: 

Із золота і каменю лежать горою,  

І кучка почорнілих мідяків. 

Узяв я самий легкий і маленький: 

Не треба мені дорогих важких прикрас. 

- Я, Господи, візьму оцей, простенький! -  

І відповів Всевишній мені враз: 

- Я ношу не даю, яку не понести. 

Та кожен обира собі своє. 

А те, що знову вибрав ти,  

Той хрест давно на тобі є. 

7. 04. 2013. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!