Мряка
поетична хроніка (поза часом)
Знову тривожні ночі,
Спокій ізнову зник,
Знову війна гуркоче,
Знову тваринний рик.
Що малим дітям сказати, плачуть, ридають аж:
- Як міг загинути тато, адже він рідний наш!?
Знову стрільба прицільна,
Знову герой упав,
Хвиля мобілізаційна,
Справжній дев’ятий вал…
Згублені юні долі,
“Кроку не смій назад!”,
Хлопці стоять у полі,
В полі - суцільний град.
Що малим дітям сказати, плачуть, ридають аж:
- Як міг загинути тато, адже він рідний наш!?
