Ми розминулись ідучи по зорях
непевний шлях
зрадливий час
скоріше необмежена свобода
що більша за уяву в сотні раз
нас розвела
блукати
шукаючи у спогадах вчорашній день
я уже знаю як вмирає ніч
лишаючи росу
як сповідь
первосвященику світанку
я знаю як із сліз тієї ночі
холодний подих німоти
сотворить глибу льоду
ну а ти?
у найкоротший в році день
розіб’єш необачним словом глибу на кусочки
і проковтнеш один
запивши холод коньяком
вітаючи когось з святим Різдвом
і в котре не повіриш у народження месії
а я вернусь у найкоротшу ніч
блукати в лісі здогадок-казок
шукати квітку власної душі
