Б А Т Ь К О
Батька, майже, не пам`ятаю,
Тридцятирічним на війну він йшов.
Силюся, згадую, щось пригадаю –
Щойно лиш третій рік пішов.
Ось так безбатченком і виріс,
Змалку трудивсь, голодував.
Палку любов до батька виніс,
Хоч ласки батька й не зазнав.
Принесли сини картину в хату,
Художник батьків змалював.
Гляну. Душить. Слово «тату»
Йому ні разу не сказав…
м. Київ., 31.12. 2011р.