17.12.2015 03:20
для всіх
220
    
  5 | 5  
 © Панін Олександр Миколайович

Істина?

Істина?

За мотивами роману Т. Белімової «Київ. UA»

От що точно зробить, то це нап’ється.
Розумниця Льона йому завжди казала:
in vino veritas. Так! Саме так,
істина завжди у вині.
або в чомусь міцнішому…

Т. Белімова «Київ. UA»

In vino veritas –

горить бурштином чара, 

В отруту ми

занурені давно, 

Сп’яніла Істина, 

огидна, мов примара, 

Ховається і падає

на дно…


Похмільна чара –

слизом дно покрите, 

Намул брехні не варто

ворушить, 

In vino

veritas

доводиться топити, 

Вже Істину не хочемо

й на мить.


Борці за правду у житті –

ізгої, 

Їх соціум винищує, 

на жаль, 

Зі швидкістю пожежі

степової

Рожеві мрії роз’їдає

ржа.


Але надій своїх не полишай, 

Все ж veritas in vino пошукай.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.12.2015 19:24  Олена Вишневська => © 

Олександре Миколайовичу, аплодую стоячи... і мовчки....!!!!!!!!!!!

 17.12.2015 16:29  Максимів Галина => © 

чудова поезія! Завжди так є, що гарні твори надихають писати інших...

 17.12.2015 09:31  Тетяна Белімова => © 

Олександре Миколайовичу, я Вам дуже дякую! І від себе, і від героїв мого роману. Я думаю, їм би дуже сподобалося. Вже бачу, як Льона заносить в "улюблене" Ваш твір)))))))))

А поки це зроблю я))))))

{#}

 17.12.2015 07:12  Ольга Шнуренко => © 

Чудовий ранок! Почала із чарів, які ховалися в бурштиновім бокалі... Борці за правду дійсно часто - не герої, а ізгої, бо правда очі коле, але ми мусимо зорати власне поле, і істину, як золоте зерно, посіяти у грунт родючий, зібрати урожай на прикінці життя, і випити в кінці останній келих - каяття...

У пристрасті багато спільного з вином, п`яніємо й хмеліємо, а потім, коли замучить нас тяжке похмілля, його лікуємо ми знов і знов палкою пристрастю  й міцним  вином…