17.12.2015 19:48
для всіх
136
    
  4 | 4  
 © Ольга Шнуренко

Катарсис власної душі

відгомін на вірш Паніна О.М. – "Істина?"

Катарсис, як очищення душі від мінору,
завжди емоційно піднімає нас вгору...
На крилах вітру летимо до сонце-світла,
щоб знову, ніби сонях, душа розквітла...

Чудовий ранок почала із чарів, які ховалися в бурштиновім бокалі...

Борці за правду дійсно часто - не герої, а ізгої, бо правда очі коле…

Але ми мусимо зорати власне поле, і істину, як золоте зерно, посіяти у грунт родючий, зібрати колосальний урожай, і випити в кінці життя останній келих, а потім - сповідь, каяття, і зі спокійною душею у небо янголом злетіти в обійми небуття…

Стосовно істини в вині – не знаю, але давно вже помічаю багато спільного у пристрасті з вином - п`яніємо, хмеліємо, а потім, коли замучить нас тяжке похмілля, його лікуємо ми знов і знов палкою пристрастю й міцним вином…



м. Київ, 17.12.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.12.2015 10:34  Тетяна Белімова => © 

Чогось учора пропустила... Чудовий вірш, Олю!

Мені приємно, що стільки поетичних інтерпретацій отримали ці рядочки! 

Дякую Вам! 

{#}

 17.12.2015 20:05  Панін Олександр Мико... => © 

І щоб обов`язкове

каяття

в гріхах,

що були за життя.