21.01.2011 23:13
838 views
Rating 5 | 1 users
 © Сателіт

Післямова

Мій срібний принц на чорному коні, 

Шкода, ти не герой мого роману. 

Від погляду твого душа не тане, 

І уночі не снишся ти мені. 


Уже, мій синьоокий менестрелю. 

Не б`ється, не тріпоче, не горить. 

Терпіння й час руйнують навіть скелі, 

Але не можна вітер запалить. 


Лети, мій леготе, лети у світ великий, 

Роздмухуй і гаси нові вогні. 

Мій красень-легінь, принц мій срібноликий... 

Як жаль, що ти не снишся вже мені. 



 Квітень 2010




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Сателіт

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо