Скiнчаться клятi одiссеї!!!

Тривога серце обгорта, 

Душа болить, сльоза iскриться 

Так, знову мандри, та дарма... 

найбiльш хотiлось залишиться. 

Ви виросли у тiм раю, 

Де у полях волошки синi 

I ягiд смак, i шум дощу, 

Рушник у маках i калинi. 

I диво-диво водограй, 

В озерах, рiках i джерелах. 

I нескiнченний небокрай 

I темна нiч в чарiвних перлах. 

Там чорнобривцi бiля хати, 

Там рiдний дiм, старенька мати, 

Там велич piдноi краси 

I краплi чистоi роси. 

I пiсня щира розлилася 

I понеслась у всi куточки, 

В серцях у наших вiддалася, 

Бо ми її сини i дочки. 

Ми повернемось, ми прийдем! 

В святi мiсця землi своєї 

I спокiй, щастя вiднайдем, 

Скiнчаться клятi oдiссеї!!!