РУТА М’ЯТА
Рута м’ята біля хати,
Мила - в його серці,
Кожна зустріч - щире свято,
Радості джерельце.
Хоче він всі дні і ночі
З нього воду пити,
Цілувати любі очі,
Пестить, говорити.
Лист духмяний, корінь знаний
Звабою ворожить,
Його мила тонким станом
Заклично тривожить.
Вже за обрій сонце ясне,
Місяць, зорі сходять,
Дівчинонька його красна
До хлопця виходить.
Рута м’ята кругом хати
Височить в барвінку,
Буде її вік кохати
Як візьме за жінку.
Київ, 1.12. 2014р.
