15.01.2016 02:06
для всіх
123
    
  3 | 3  
 © Панін Олександр Миколайович

Последний шанс

Последний шанс

Построждественское

А може і цінна вона отака – нескорена?
Непіймана. Снами загублена в рук плетивах
І втрачена в них же і за миті сотворена.
У тих - самих рідних й до болю своїх руках.

Бурштинної ночі спорушить кордони осені,
Сліпцям, як вони, межа - це не край давно.
Сатиновим маренням… Так… Щоб поснути босими.
На кедрі. В обіймах. Де золоте руно.

СвітЛана «Сатиновим маренням»

Дышит хрипло толпа

исступленная, 

А по нервам, как будто

кастет, 

Цветомузыка бьет

воспаленная, 

И спасения разуму нет…


- Как ты здесь оказалася, 

девочка, 

Почему злая осень в глазах?

Ты подобна надломленной

веточке, 

За улыбкою прячется

страх…


И сказала она, прошептала

она, 

Слабо верила в это сама:

- Закон для живого – гореть

и гореть, 

Горение – жизнь, не горение –

смерть!

Позорное тленье совсем

не по мне, 

Сгореть, так мгновенно – в ярчайшем

огне!


- Я и ты – в чем-то очень

похожие, 

Нам приют и тепло не найти, 

Мы для жизни лишь только

прохожие, 

Я – в конце, ты – в начале

пути.


Никому абсолютно

не нужные

(Нас не гонят, не любят, 

не ждут), 

Обожженные солнцем

и стужею, 

Мы чужие в раю и

в аду.


Она повторила чуть слышно

ответ, 

Только веры почти уже нет:

- Закон для живого – гореть

и гореть, 

Горение – жизнь, пресмыкание –

смерть, 

Спокойное пламя совсем

не по мне, 

Сгореть – без остатка, в шампанском

огне!


В этом зале, в хрипящем

веселии, 

В ярком блеске пустой

мишуры, 

В параллельном таясь

измерении, 

Ожидают иные миры…

Приоткроются тайные

двери, 

Кто войдет – не вернется

назад, 

А за ними – борьба и

потери, 

Райским садом покажется

ад.

Там, хотя бы – мечты о

Спасении, 

Здесь – крушение, горе и

Крах:

У тебя - роковые

знамения

На исколотых бледных

руках…



Закон для живого –

Гореть и гореть, 

Горение жизнь, 

Прозябание – смерть, 

Но грязное пламя

Чадящих костров

Наполнят отравой

И душу и кровь!


* * *

Открылся портал, 

И опасной тропой

Пошла она

Рядом

Со мной.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.01.2016 10:15  Олена Вишневська => © 

Містика, магія, відкриття потаємних куточків душі...!

 15.01.2016 12:29  Світлана Рачинська => © 

{#}{#}

Вітаю! Пане Олександре, Мабуть, то і є той відгомін, який хотіла б почути моя ЛГ. Тут і спорідненність душ і надія на Шанс! Чарівно дорозкрили тему, розвинули сюжет! Мабуть, так воно - "Без надії сподіватись". Рада читати Вас знову! Наче частинка душі зігрілася)

Зі святами Вас!!! Натхнень і всіх благ!

 15.01.2016 10:53  Тадм => © 

трішечки сумне, трішечки містичне ну і звичайно ж філософське.... таке Ваше, Олександре Миколайовичу!

 15.01.2016 09:37  Тетяна Белімова => © 

Закон творчості, напевно, і є таким - горіти і горіти. Попіл - то вже небуття...
Дуже сподобалося!