15.01.2016 22:48
для всіх
131
    
  3 | 3  
 © Савчук Віталій Володимирович

Шлях

Шлях

з рубрики / циклу «Перехрестя»


Холодних зорь тьм’яні усмішки

І вітру опівнічний плач, 

А я до тебе ладен пішки

Хоч серед ночі, або в скач.


І хай січе скажений вітер

Кусками льоду щоки в кров

Я їх рукою мовчки витер

І в ніч безжалісну пішов.


Мені погода не важлива, 

Однаково, якщо завій, -

Лиш важить, аби ти щаслива, 

А я... щасливий, коли твій!


Коли в руках твої долоні

А на вустах твоє тепло.

Щоками гаряче-солоне

В долоню щастя потекло.


Люблю ці миті завше в світі

За них віддати ладен все.

Я хочу лиш тебе любити

Все інше вітер хай несе…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.01.2016 10:33  Тетяна Белімова => © 

"Мені погода не важлива,

Однаково, якщо завій, -

Лиш важить, аби ти щаслива,

А я... щасливий, коли твій!" - неймовірні слова, Віталію Володимировичу! Дозволила собі замінити дещо лексичними синонімами, аби уникнути русизму "любий" ("будь-який" українською) і повторів. На Ваш розсуд, звісно)) 

Чудовий і натхненний вірш! У ньому живе почуття! 

Завершення таке зворушливе... Особливо там, де тепло по щокам... 

 16.01.2016 05:43  Серго Сокольник => © 

На таксі все ж краще) Бо застудитесь)

 16.01.2016 00:16  Марієчка Коваль => © 

Отак треба любити! І хоч я наче жінка, але я б зробила так як і ваш ЛГ. Гарно.