Шлях
з рубрики / циклу «Перехрестя»
Холодних зорь тьм’яні усмішки
І вітру опівнічний плач,
А я до тебе ладен пішки
Хоч серед ночі, або в скач.
І хай січе скажений вітер
Кусками льоду щоки в кров
Я їх рукою мовчки витер
І в ніч безжалісну пішов.
Мені погода не важлива,
Однаково, якщо завій, -
Лиш важить, аби ти щаслива,
А я... щасливий, коли твій!
Коли в руках твої долоні
А на вустах твоє тепло.
Щоками гаряче-солоне
В долоню щастя потекло.
Люблю ці миті завше в світі
За них віддати ладен все.
Я хочу лиш тебе любити
Все інше вітер хай несе…