Кулі над містом
віршування в окупації
відкинутий раптом часом в минуле
живеш як у маренні -
зазираєш з-за грат у іншу
чужу
манливу у волі сучасніть
і переплутується уявне із явним
від усвідомлення де, у якому ти місті -
тут зима
тут триває війна
злодюжна з обличчям дибіла і боягуза
і місяць свічкою тремтить на морозі
і згасають зірки
тікають чимдалі з неба над містом
що стало тюрмою -
тут окупанти всім мешканцям строго
і під росписку врочисто вручили
скалочку крейди і скокавку з нею -
усі щоб стрибАли в єдинім пориві
в клітиночках хрестиком мічених крейдою
для заохочення їм дарували
картуз, куфайку і самовара
в додачу свисток і диплом
пізніше до хат заявлялись злодюжки з орди
засра...засланці гукали до банди
якщо ж хтось удумував їм опинатись
лупили-дубасили до свОго зморення потім
...а потім штовхали зруйноване вщент
знівечене тіло ногою до ями чи в льох
а свято життя тут неспинно триває -
звідусюди матрьошкі пєтрушкі хорИ ординні
постійно лунають з концерних залів
і телеекрану
самодіяльність із підспівом в танцях
гупало-грюкало просто неба
все інше з радістю і над силу
стрибало змагалось у скокавку
в кліточках крейдою мічених хрестиком
і дітлахи дресировані дядядми с тьотями
лепетали бадьоро "здравствуй, республіка!"
тут шумні базари юрмляться тиснуться чергами
точаться тут чутки із плітками
в дрібницях-подробацях з фактами й без
і анекдоти у гуморі грубі і злі
і все то із клятвою щирою що
то є чиста криштальна святая правда
тут окупанти разом з бандюками
для сміху чи з нудності
може на честь наступного дня -
пускали надуті
кулі чорної гуми
на яких розмашисто біло написано
"ми не лохи!" -
пускали у небо що висло вагомо
тріщало ломилося аж під вагою
ось-ось та й впаде...
такеє от місто що стало тюрмою
над ним уночі лише місяць тремтючий
і злякані зорі що ще не втекли -
відходиш від грат
інфікований
хворий
в небо підстрибуєш
скокавку через
в клітиночці міченій крейдою хрестиком
дмеш на ті кулі чорні мов хмари
побачити щоб подивитися небо
- ...де воно, к бісу!?!.. яке?!. -
а хтось з бандюків
від кайфу дуріючи
лопав ті кулі з автоматної черги
і захлинався в істериці в реготі
та кулі нові все злітали й злітали
чорні брудні як і вся ця війна
і пластівцями чорно спадали
сипались падали танули
глейкою гряззю тобі під ноги
і налипали аж мусиш
перед тим як ступити за хатній поріг
довго чистити і виколупувати
апОкаліптичний зародок з бут
...не віриш у бачене -
невже це з тобою?..рятує
гаряча гірка філіжаночка кави
підказує що -
це сьогоденні реалії друже.
