Зима
Шпурля в обличчя вітер снігом,
Мороз аж душу пробира
І не нагрітись навіть бігом,
Зима тепло все забира.
Вона панує в цілім світі,
Лише на літо відступа,
Щоб нам побути серед квітів,
Побачить як весна ступа.
Зима весну туманом морить,
А то морози надішле,
Зима з весною довго спорить,
На осінь приморозки шле.
І все ж як літо не буяє,
Зима завжди бере своє.
І все ж як юність не гуляє,
З роками старість настає.
м. Київ, 05.09.97.
