Літній дощ
Низько над землею
Ластівка літає,
Високо над нею
Сонечко палає.
В небі ні хмаринки,
Сонце землю сушить,
Вщухли всі травинки,
Спекою їх душить.
Вітерець не віє,
Сонце припікає,
Все в задусі мліє,
Затінку шукає.
В небі у куточку
Чорне щось з’явилось,
В тихому садочку
Листя зворушилось.
Хмара там зростає,
Вітерець повіяв,
Сонця вже немає,
Землю дощ засіяв.
Враз усе стріпнулось,
Зелень посвітліла,
Травка розігнулась,
Жити захотіла.
Лийся, лийся дощик,
Сійся і на мене,
Буде тобі борщик
За життя зелене.
Бо вже скоро осінь,
Там зима настане,
Що буяло досі
Завтра вже зів’яне.
Трави пожовтіють,
Листячка не буде,
Всі в землі зотліють,
Світ усіх забуде.
м. Київ, 09.12.97.
