Сіра зона
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
Оте, що не вміщається в душі,
що рве її і випирає в діри,
та навпростець через своє ж “мовчи!”
гарцюється по залишках довіри.
Оте, що крає всесвіт по межі,
на “ти” й “вони” - без права зрозуміти,
що нищить і шепоче “збережи!”
вбиваючи кілочки - пережито!
Оте “воно” раптово завмира,
зневажене і вражене без міри:
шматки людей ніхто вже не збира,
розірваних війною в зоні сірій…
Лубни, 10.02.2016