Cпасибi, люди Вам
Спасибi Вам, за вашу доброту,
За честь i совiсть, вашi спiвчуття,
За вашi сльози, вашi вiдчуття.
Спасибi, люди Вам, - говорю я,
Хай ваша святiсть в людях не вмира
I божа милiсть для таких, як Ви,
Для тих, хто залишається людьми.
Хто допомiг i хто не вiдiйшов
I не заплющив очi, щоб не бачить,
Хто в час бiди, коли не звуть, прийшов,
Хто стане бiля тебе i поплаче.
Спасибi Bciм, хто руку протягнув
I поруч став в важку хвилину,
Хто змiг прокинутись, хто не заснув,
В важку годину, страшну годину.
Спасибi, Всiм, хто в радостi й бiдi,
Завжди однаковий, не вмiє лицемiрить,
За вашi чистi помисли яснi,
Спасибi, Всiм, хто в Бога вiрить.
Скажу спасибi й тим, хто не прийшов,
Повинен був прийти, та запiзнився,
Я вiдповiдь для себе вiднайшов,
I знаю з ким хто залишився.
Спасибi, люди, Вам, говорю я,
Хай ваша святiсть в людях не вмира
I божа милiсть для таких, як Ви,
Для тих, хто залишається людьми.
Буенос Айрес (Аргентина), 1997 р.