РІЗДВЯНОЧКА
(Свято Народження Христа)
Як зоря ранкова
В небі засіяла
Пречиста Марія
Сина народжала.
Народжала, сповивала
Та Божого сина,
Вона пісеньку співала
Незвичній дитині.
«Сине любий, сине милий,
Єдина дитина,
Хай в тобі живе Всевишній
Як в Бого – Людині.
Ти Месією прийшов
У цей світ жорстокий
З Вірою, Хрестом й Мечем
Й будеш в нім Пророком.
Віра - в Бога Єдиного,
Хрест - щоби хрестити,
Святий дух, Бога і Сина
В душі всіх вселити.
Тих, хто Віру твою в Бога
І тебе сприймає
В Царство Небесне дорогу
Сам благословляєш.
Меч підняв над головами
Щоби розділити
Тих, що з іншими богами
В душі хочуть жити.
Тата з сином, маму й доню,
Невістку з свекрухою,
Перевіриш Божим словом,
Вірності і Віри злукою.
Тих, хто Трійцю у душі
З щирістю сприймає
Ти залучиш під Хрест свій,
Інших - відкидаєш.
Щоби душі у людей
Безгрішними стали
Ти приніс у світ оцей
Бога вищу славу.
Божа слава як будЕ
В світі цім сіяти
То ти мусиш за людей
І свій Хрест прийняти.
А тепер спочинь, мій сину,
Віку тобі мало,
За людей твій Хрест тяжкий
Й вічна твоя слава.
Хай так буде як ти хочеш,
Як Господь накаже,
Цілую твої ясні очі
Й поряд спати ляжу…»
Сповила, тихенько встала,
Богу помолилась…
Рання зоря багрянила
Шлях тернистий сина.
З Неба Божий лик світився,
Сіяла обитель,
В світі щойно народився
Сам Христос Спаситель.
7.01. 2016р., Київ
*На фото автора вишивка
Народної майстрині А.І. Червоненко
