Зимові Карпати
Десь ходить тут чугайстер бородатий.
Бідасі нудно – мавки сплять давно.
Привіт, привіт, засніжені Карпати
Й живої м’яти пучка під вікном.
Я вперше бачу вашу незеленість,
І колій шлейф щоночі чую тут.
Та й так ви – гарні, бо мені – священні,
Як ті, хто мою душу бережуть.
Скидаєте листочки, мов одежу.
Хвоїнки м’яко барвите в рудий.
І горизонт у чорному безмежжі
Стає таємний з вами і гнучкий.
Додому їду – ви уже брунатні,
Метнусь назад – сніги і далечінь.
І тільки той чугайстер бородатий
Класично ходить колами вночі.
