06.02.2016 11:35
18+
655
    
  5 | 6  
 © Оля Стасюк

Зимові Карпати

Зимові Карпати

Десь ходить тут чугайстер бородатий.

Бідасі нудно – мавки сплять давно.

Привіт, привіт, засніжені Карпати

Й живої м’яти пучка під вікном.


Я вперше бачу вашу незеленість, 

І колій шлейф щоночі чую тут.

Та й так ви – гарні, бо мені – священні, 

Як ті, хто мою душу бережуть.


Скидаєте листочки, мов одежу.

Хвоїнки м’яко барвите в рудий.

І горизонт у чорному безмежжі

Стає таємний з вами і гнучкий.


Додому їду – ви уже брунатні, 

Метнусь назад – сніги і далечінь.

І тільки той чугайстер бородатий

Класично ходить колами вночі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.02.2016 11:11  Тетяна Белімова => © 

Надзвичайний вірш! Давно таких гарнезних пейзажних замальовок не читала))) Забираю в улюблене! Аби смакувати ще знову й знову))

 06.02.2016 17:32  Сашко Новік => © 

гарно

 06.02.2016 12:31  Каранда Галина => © 

чугайстру не холодно?:)

 06.02.2016 12:01  Ольга Шнуренко => © 

Олю, Ви так гарно описали Карпати взимку, а я там була тільки влітку...

Але час від часу переглядаю світлини саме зимових гірських пейзажів, бо в далекій юності була в мене мрія: зустріти Новий рік в дерев`яній хатинці високо в горах, щоб була прикрашена ялиночка в кутку кімнати, вогонь у пічці, на столі свічки та ігристе вино, а за вікном вітер і хурделиця... Романтика...