Зимові передчуття
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Ні, я не проти. То здригнулась гілка,
Зронивши глоду трепетну краплину,
Й на клені вітер, листя не спитавши,
В сережках стиглих шурхотів сердито.
Хіба ж я проти? То в чеканні стужі
Гойднулась стиха квітка хризантеми,
Бо пелюстки додолу всі струсила
Й без них не знала, як у росах спати.
Чому я проти? Я давно чекаю.
То листопад боїться заметілі,
Ось-ось за обрій міриться майнути,
На суд зими свої лишивши барви.
Чи проти я? То губ коханих іній
Крижинками у серці розгубився,
А погляду холодного серпанок
Болючим смутком душу огортає.
Я проти! Проти…
