12.02.2016 00:27
для всіх
192
    
  3 | 3  
 © Панін Олександр Миколайович

Неоновый свет

Неоновый свет

Бардовские мотивы 70-х годов

Все замки циркуляров и прозы
Вскрыл лирической связкой ключей.
О жемчужные, жгучие слезы
Милицейских усталых очей…

Из дворовой песни

Как червяк извивался неоновый свет

Украшал ресторанные двери, 

И скрипел, и трещал, и стучал турникет, 

Шли не люди – двуногие звери…


Ну а я озверел больше всех остальных, 

Долго был терпеливым, хорошим, 

Но порою во мне просыпается псих, 

Окунается в одурь дебоша.


Музыкантов прогнал, инструмент поломал, 

Заорал: «Вы не то поете!»

Тут охранник - амбал очень тихо сказал, 

Прошептал: «Гражданин, пройдемте!»


Я прошел, в отделении рухнул на стул, 

Улыбнулся начальнику пьяно, 

Я ему подмигнул, ну а он мне загнул:

« В каталажку тебя, обезьяна!»


Вот на нары, на ярус последний залез, 

Песни пел на казенных полатях, 

Вдруг послышался шум, как встревоженный лес -

То суровые плакали дяди.


Надзиратель рыдал у меня на груди:

Эти песни мне душу задели, 

Но, однако, прости – не могу отпустить, 

Потанцуешь с метлой две недели…


* * *


И опять в кабаках и рекламных огнях

Безнадега блуждает больная, 

Вся в заплатах душа, и лицо в синяках, 

В чехарду мои мысли играют.

Безнадежно влюблен и спасения нет, 

О любимой мечтаю несмело, 

Днем и ночью стучит в голове турникет, 

Алкоголем отравлено тело.


Киев 70-е годы

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.02.2016 00:18  Ганна Коназюк => © 

Люблю Єсєніна, люблю Висоцькго, тому "хуліганисті" мотиви мені до душі...)))

Чудово!!!

 12.02.2016 11:26  Олена Вишневська => © 

Чомусь такий дивний стан ЛГ мені вчувся... наче балансує на вістрі ножа... та то все моє сприйняття) пробачте, коли не туди мене завело))
А поезія чудова!

 12.02.2016 10:11  Світлана Рачинська => © 

Дуже атмосферно! Похуліганили трохи Ви, пане Олександре своїм твором. Люблю таке))

 12.02.2016 01:04  Ольга Шнуренко => © 

Хоча окремі митці творили самодіяльну українську пісню ще наприкінці 60х — на початку 70х років, проте рух українських бардів як явище сформувався наприкінці 80-х років 20 століття. Організаційне оформлення жанру відбулося під час перших фестивалів авторської пісні «Оберіг» та «Червона рута». Багато хто з українських бардів «першої хвилі» були двомовними та фактично двожанровими, якщо вважати російську бардівську пісню іншим жанром.