Переказка про Ріпку
За народними мотивами
На день Святого Валентина,
Годиться і така картина,
Тому, що Злагода , Робота
Долають смуток і турботу,
І восені і в зимній час,
Лиш Приязнь об’єднає нас!
Годиться і така картина,
Тому, що Злагода , Робота
Долають смуток і турботу,
І восені і в зимній час,
Лиш Приязнь об’єднає нас!
А Мишка цілує Кішку
(«Не чіпай мене»),
А Кішка цілує Мишку
(«Моя смачненька»),
А Кішка цілує Жучку
(«Мене не ганяй, собака»),
А Жучка цілує Кішку
(«Ганятиму, як ганяла»),
А Жучка цілує Онучку
(«Хазяєчко!»),
Онучка цілує Жучку
(«Тьху, вмиватись треба!»)
Онучка цілує Бабу
(«Бабуню»),
Цілує Баба Онучку
(«Моя люба»),
А Баба копає* Діда
(«Противний»),
Ховається Дід за Ріпку
(«Каварул!»).
Цілує Дідусь чудо - Ріпку
(«Моя солодесенька»),
А Баба сердита на Діда
(«Ще й гулю наб’ю, начувайся!”).
Всі разом на «… два, три, чотири»
(«Один» не влізає у розмір)
Витягують Ріпку із Грядки!
У-р-я-я-я!
Ось що роблять Приязнь і Злагода!
……………..
* Копати – давати копняка
