Що вдіяти?
з рубрики / циклу «струни»
Закрито двері і твоє «бувай»,
Гучніше пострілу кімнату розірвало.
І знов самотність, як кручений плай,
І серце звично так засумувало.
В напівтони оділись кольори.
І розплелись в тумані візерунки.
Всередині щось ниє і болить,
І спогадів холодять поцілунки.
Бездонна пустка зовні і в мені,
Байдужість, як рядно намокле криє
І лиш рядки нерівні і сумні,
Й слабка надія тішить і живіє.
У краплі поту вбралося чоло,
Нестерпний стан, і почуття затерплі.
Що вдіяти, щоб все нараз пройшло,
І на душі зробилось затишно і тепло.