01.03.2016 07:13
for all
161 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Бойчук Роман

Коли вона була...

Коли вона була...

Коли вона була зимою, 

Він був снігом.

Казав: «Так добре із тобою –

Біло-біло…»

На тих розгорнутих сувоях

Ніжне тіло, 

Мов оксамитом, наче в зорях –

Пломеніло…


Коли вона була весною, 

Первоцвітом

Горів у ній він і струною

В зелен-вітах –

Пташиним співом над водою

Кликав літо, 

Де був і сонцем і грозою

В її квітах.


Коли вона була, як осінь, 

То він листя

Із її тіла та волосся

Вітру свистом –

Зривав поривами в знемозі…

І над містом –

Чекав пори нових емоцій

Падолистом.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись