Синьокрила ластівка
Ген летять журавлики - чути клич,
Йде весна заквітчаним полотном.
За тобою плакала
Усю ніч
Синьокрила ластівка під вікном.
Припадала стомлено аж до рук,
Сипонула пір`ячком на асфальт.
Їй усе здавалося, тінь розлук -
Це якогось вихору дивний жарт.
І злетіти зранечку не могла,
Не говорить нині вже - клич, не клич...
Я тобі ось ластівку привезла -
Це вона-бо
Плакала
Цілу ніч...