За солодкі ночі - виплакала очі
Весна і молодість буяють,
Любов й природа розцвітають.
Прийшла пора - пора кохання,
Любились з вечора до рання.
Юнак дівчину умиляє,
До свого серця пригортає.
В чарівнім сні, в тумані ночі,
Чорняві, люблячії очі,
Як зорі світлом засіяли,
До болю, палко так, кохали.
Кохала, сонце зустрічала,
І честь дівочую віддала.
Бажала милого, любила,
Віночок свій не доносила.
Прокинулась. Заговорила:
« О, Боже, що я наробила? -
Перед Тобою согрішила,
Й перед людьми я ся зганьбила.
А що робити? - Я не знаю.
І як тепер, я жити маю?»
Щось під серденьком здригнулось -
Життя нове ворухнулось.
«Дитя в мені - його дитина, » -
Радіє й журиться дівчина.
« Де ж милий?» - Він собі гуляє,
Біляву, другу вже кохає.
Страшний випадок із ним стався,
Ледь із життям не розпрощався.
Ніж бандит в руці тримав,
Та на хлопця наступав.
Лезо дІвчина схопила,
І від смерті захистила.
За цей вчинок - слово дав:
І з білявкою шлюб взяв.
Прийшла вагітная дівчина,
Щоб сповістити про дитину.
Та друга двері відчиняє,
Й до неї різко промовляє:
«Чого тобі? Чого ще треба?
Бо ти, як дощ, з ясного неба!»
« Я прийшла й тебе благаю,
Відпусти, його кохаю.
Супернице, молю і прошу,
Дитину я під серцем ношу.»
«Забудь його! - Тобі сказала!»
Й білявка з хати виганяла,
По плечах тяжко чимось била,
Й від болю дівчина завила,
І вигнулася, мов лозина,
А в ній була його дитина.
Прийшла додому в тяжкім горі,
В сльозах й нічого на говорить.
А в батька, мов вселився біс,
Коли дізнавсь про доньки гріх.
І тато так оскаженів,
Зробився білий й озвірів.
Зловив за коси і до брами,
І бив й гатив чимдуж ногами.
Дівчина вже не пам’ятала,
Корчилась в болях і стогнала.
Дитину вбив. Прибігла мати,
Дочку від смерті рятувати.
Червона кров траву залила,
І гнів, й побої зупинила.
Злякався тато, та й заголосив:
" Що я із злості, що я натворив? –
В дочці дитя невинне вбив."
І трохи з горя не зментив.
Дівчина гріх у серці носить,
І прощення у Бога просить:
« Мою любов, Боже, прости,
Гріхи мені Ти відпусти.
За пристрасні й солодкі ночі,
Гріхів набралась й виплакала очі.
Я каюсь: Господи, прости,
Прости, спаси і сохрани.»
с.Нижні Станівці, Буковина, 05.03. 2016
