Все мріємо
Шумує осінь листям золотим
І плаче сірими дощами,
А ми чогось сумуємо за тим,
Було що пережито нами.
Осінній сум туманом огорта,
Курличе тоскно журавлями,
Вже нам готує осінь золота
Холодний ранок із снігами.
А ми все мріємо про літні дні,
Які пройшли і ще настануть,
І щоб в житті не лишились одні,
Коли сніги, як дим, розтануть.
Бо конче треба трохи нам пожить,
Щоб врешті добре щось здійснити
І нам чогось побачити кортить
Той час, коли онукам жити.
Невже не вдасться мрії нам здійснить,
Ніколи літа більше не діждати,
Невже цю осінь нам не пережить,
Невже нам більше не співати?!
м. Київ, 18.09.98.
