22.03.2016 21:27
для всіх
184
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

В мареві сонного сонця

В мареві сонного сонця

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Сном у спокої

Сонце зайшлося, 

Мріє з-за обрію трепетну мить.


Ночі стрімкої

Хмарне волосся

Пасмом огненним у небі скимить.


Сіється тьмяно

Присмерк габою, 

Сповнивши звабою ніч чарівну, 


В даль полум’яну

Злину з тобою, 

Де зашарілося сонце до сну.


Спита до донця

Ніч манівцями

Сходить у тінь шелестку до землі.


В мареві сонця

Сполох серцями

Хлине ось-ось аж за обрій у млі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.03.2016 09:30  Оля Стасюк => © 

"скимить" не чула, але дуже сподобалося)

 24.03.2016 23:12  оксамит => © 

Як колискова... І мова Ваша особливо відчувається

 24.03.2016 18:41  Люлька Ніна => © 

Спокійно, лагідно і чудово. Приємно для душі.

 24.03.2016 08:10  Георгій Грищенко => © 

Чудово як завжди і дуже виразно. Дякую за задоволення.

 24.03.2016 04:33  Серго Сокольник => © 

Цікавє єднання ночі з днем, Таню) Як двоєдність світів у Рідновірстві ЛАДА-МАРА) Дякую)

 23.03.2016 10:47  Каранда Галина => © 

класно

 22.03.2016 23:24  Ольга Шнуренко => © 

Дійсно, мелодія вірша заколисує...

 22.03.2016 23:12  Тадм => © 

красиво!

 22.03.2016 22:34  Олена Коленченко => © 

Так лагідно і ніжно, що навіть мене потягнуло на сон))))