15.02.2011 00:00
-
369 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Микола Чат

Здавалось – все, скінчилася Зима

Морозним подихом війнула на останок, 

Та й подалась до полюсу сама, 

Залишивши роз’ятрений серпанок. 

На ранок вже всміхалася Весна 

Крізь сльози бурульок, що звисли з стріхи. 

Заметів первозданність напускна, 

Змарніла, оголивши тину віхи. 

Та певно щось забула у садку 

Зима, коли за виднокрай спішила – 

Надвечір повернулась й на ставку 

Пришерхлу ковдру льоду розстелила. 

Бурульки підростила морозцем, 

Проталини на тропах підбілила, 

По річечці пробіглась, окрайцем 

Й опівночі із вітром відлетіла. 

А на зорі знов поралась Весна: 

Зігнала ковдру, розмела всі стежки. 

Шпаком співала пісеньку вона 

І берізки вдягнула у сережки. 

Публікації: Микола Чат

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.03.2012 22:35  Олександр Новіков 

класно, то от чому зима вертається