Перший урок
Вже він відбувся. Що я могла сказати?
То говорили, мабуть, твої уста.
Ти там хотів бути—на задній парті,
Тільки не встиг—парта була пуста.
Дрібно кришилась крейда з рук на підлогу,
Танго andante, жовтий незвичний сніг.
Символів хаос, голос і вже нічого,
Погляд на задню парту і крик: «Не зміг!!!»
Догми Христа рвались по швам навпіл:
Душі батьків в небо не йдуть, вони
В крові близьких, в серці близьких, тату,
Знову живуть, мов кольорові сни.
Парта була пуста…там, на галерці,
Ти не прийшов, просто не зміг…Ні!!!
Ні, прилетів, був, відчувала серцем,
Тільки не знаю мною, чи у мені…
