Ти мені пробач

Моя жертовність і кохання не має меж -

з тобою разом всюди, де ти живеш...

Нема різниці – гетто чи в’язниця, 

я полонянка ніжна і твоя служниця…

Залишити тебе тепер не маю сили, 

у мене ноги наче підкосились, 

зламалась я, та замість злості, тихий плач, 

Тобі сказала сумно: «Ти мені пробач»…

Талант у тебе – вмієш всіх переконати, 

своєю хитрістю закрив мене за грати, 

і після сліз, скандалів, де ми винні двоє, 

у Місто не втекла, залишилась з тобою...

І замість того, щоб радіти і нестися вскач, 

сказала сумно «Ти мені, прошу, пробач»…

Як важко зберігати спільну таємницю -

із-за боргів сидиш ти у в’язниці…

А щоб борги віддати, понад міру

я працювала день і ніч, а ти не вірив, 

що повернути гроші зможу добровільно, 

І замість вдячності сказав: «Ти - божевільна!»

Так, я служниця, віддана твоя рабиня, 

Я викуплю твою свободу, маю сили, 

Ми так багато всього разом пережили!

Для тебе завжди буду вірна берегиня, 

І байдуже мені, що ти вже не богач, 

Скажу тобі, коханий: «Ти мені пробач»...

м. Київ, 3.03.2016