07.04.2016 15:57
18+
150 views
    
rating 5 | 12 usr.
 © Олена Вишневська

По вінця – безодня

По вінця – безодня

Пустіють вокзали, втрачають реальність міста

В мені. Я - пустеля, піщана мелодія звуків, 

Де жовтими квітами вітер розсипав розлуку.

По вінця – безодня. Від краю до краю – пуста…


Стою, мов причинна, дивлюся надіям услід.

Вони відлітають у далеч ключем журавлиним.

І падають тихо під ноги солоні перлини, 

Оголені відчаєм /серце притишило хід/.


Кривий метроном проковтнув відлік часу – й затих…

Скупий: не рахує ні втрат, ні галактик Печалі.

Ні сліду від наших імен /снів розбиті скрижалі/, 

Та з кожного погляду в очі вдивляєшся ти.

 

І вертиться колесом спогад у плетиві днів.

Куди ж утекти? Пам’ять всюди розставила сіті.

Я стала твоїм особистим повік неофітом, 

Коли ти, пішовши, в мені залишитись посмів...

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.04.2016 18:41  © ... => Тадм 

Приємно, Танюш! Дякую тобі щиро за розуміння мого зелено-вухастого пера))) 

 09.04.2016 18:39  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Спасибі, Мальвочко!!! 

 09.04.2016 18:39  © ... => Ольга Шнуренко 

Спасибі, Олечко, за Ваше тепло і віру в мене!!! 

 09.04.2016 18:38  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, пані Тетяно!!! 

 09.04.2016 10:28  Тадм => © 

Оленко, бракує слів! хочеться перечитувати. чіпляє. 

 09.04.2016 01:43  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Чіпляє емоціі... 

 08.04.2016 22:01  Ольга Шнуренко => © 

Пустеля - це не пустка, в ній також є життя! Твоя душа - заквітчаний оазис з цілющую водою... 

 08.04.2016 16:04  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш. Стривожений до крику. Залишається надія з тим, хто посмів залишитись... 

 08.04.2016 12:40  ГАННА КОНАЗЮК => © 
 08.04.2016 11:37  Каранда Галина => © 

 дякую

в мені воно вже крутиться щось, та я поки успішно з ним справляюся))) бо як прорве - важко заткнути тоді))

але, боюся, кваліфікацію я вже таки втратила. доведеться надолужувати)

 08.04.2016 11:34  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Олександре Миколайовичу, мені щораз бракує слів вдячності для Вас...! Але повірте, що розміри її виміряти неможливо жодним чином))) 

 08.04.2016 11:34  © ... => Олександра 

Мені дуже приємно, що мої рядочки не залишили байдужими)))
Дякую дуже! 

 08.04.2016 11:33  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую, Анютко! Рада твоїй появі - до нас повернулася жінка-весна)) 

 08.04.2016 11:33  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую за добрі слова, Таню! Ціную кожне слово, яке дозволяє мені все ж таки літати час від часу і не закидати віршування)))
Боюся, що озвучка буде в тандемі з Льошиком))) бо він не зможе залишити це без своєї уваги)) 

 08.04.2016 11:31  © ... => Дністран Оксана 

Оксаночко, я Вам щиро дякую!))) 

 08.04.2016 11:31  © ... => Каранда Галина 

Вірю, що цей етап Ви неодмінно подолаєте, бо людина, небайдужа до поезій, не може довго жити впроголодь))) Я вже сама не раз закидала перо, ігнорувала настирливі рими, образи, які лізли невідомо звідки))) але з часом вони перемагають мене... знову і знову)))
Чекатиму з нетерінням і їхньої перемоги над Вами!))) 

 08.04.2016 11:15  Каранда Галина => © 

))) мені самій пора брати майстер-класи - у Вас, у СвітЛани, у Тадм...
за добре слово - спасибі. Коли Ви сюди зайшли, я саме перебувала в стані закоханості в Портал і мені справді хотілося, щоб у нього закохалися всі)
думаю, вірші ще будуть. тільки не знаю, коли... розчарування - це етап, який потрібно перемолоти в собі не один раз. 

 08.04.2016 10:26  Дністран Оксана => © 

Так красиво і майстерно написано!!! Дуже сподобався вірш!!!! 

 08.04.2016 08:58  Тетяна Ільніцька => © 

Оленочко, твою лірику хочеться читати й читати)) А може, ти ще розщедришся і на озвучку? У тебе неймовірне відчуття власного тексту!
Беру в улюблене!  

 08.04.2016 01:29  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Доторкнулася до самого серця... Розбурхала согади, почуття. Так талановито може зробити справжній майстер слова. Надзвичайно... 

 07.04.2016 20:28  Олександра => © 

Навіть не знаю, що сказати. Давно не читала такої гарної поезії. (можливо через те, що давноне заходила на портал, але то таке)) Кидаю в улюблене. Зачепило! 

 07.04.2016 20:05  Панін Олександр Мико... => © 

Ти пішов і залишив пустелю,

Пустеля довкола, пустеля у душі...

Твій образ залишився усюди,

Переповнив чашу страждання

По вінця і за край.


Коли ти пішов, не зумівши себе

Остаточно забрати,

Найбільшою мукою стала

Пам`ять про саме найкраще

В моєму житті.


Якщо ти пішов, не залишай,

будь ласка,

Маленьких всеспалюючих

вогнищ-спогадів,

Дозволь звільнитись остаточно,

Щоб життя заповнювало

Мою.

переповнену образами

минулого,

Душу.

 07.04.2016 19:49  © ... => Світлана Рачинська 

 Світланочко, серденько, за що мені така приємність:: знати тебе і купатися у промінні твого Сонця?...

Вчуся по-трохи у вас)))

Дякую за високу оцінку! Ти - диво)

 07.04.2016 19:46  © ... => Каранда Галина 

А потім будете давати майстер-класи, таким як я...

До речі, а й справді, де Ваші вірші? коли я три роки тому зареєструвалася на ПРОБІі, Ви були серед тих, хто заманив мене сюди своїм словом (і це не комплімент - констатація факту)



Хиро дяку Вам, Галино! 

 07.04.2016 17:17  Світлана Рачинська => © 

Оленко! Я не знаю, що виділити для себе..... Ти просто накрила мене хвилею своїх почуттів........ Це Вибух Образності слів. Твої слова - дотики... Інакше не сказати, мила... Чарівно!...... 

 07.04.2016 17:03  Каранда Галина => © 

знаєте, коли читаю вірші такого рівня, самій хочеться знову почати вчитися писати...