08.04.2016 22:19
для всіх
108
    
  3 | 3  
 © Дністран Оксана

Я себе відучала від просині

Я себе відучала від просині

Від бентежних небесних шляхів, 

Поруч хмари ішли набурмосені, 

Спересердя ковтали птахів.


Щоб міжзір’я навіки позбутися, 

Скубла пір’я зі зламаних крил, 

Відрікалася тої попутниці, 

Що жадала червоних вітрил.


Забувала смаки розмаринові, 

Плескіт неба об хвилі м’які, 

Захід сонця солодко-малиновий, 

Поцілунки коктейлів п’янкі.


І, привчивши себе до лінійності, 

Ритму строгого денних турбот, 

Час від часу тонула у мрійності, 

Щоб хоч трохи позбутись скорбот. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.04.2016 09:25  Тетяна Белімова => © 

Шлях жінки... У кожної свій, але найбільше імпонує, коли він пристрасний із нотками ніжності, як у Вашої ЛГ)))

 09.04.2016 01:36  Серго Сокольник => © 

А дарма привчали... Ото ж, Ксеніє)))

 08.04.2016 22:32  Панін Олександр Мико... => © 

Сильні емоції,
правильні думки,
чудовий, талановитий
вірш.
Трагічна чуттєва лірика,
непересічні образи.
Проте -
Емоції у клітку не загнати,
Їм треба, кажуть люди,
Потурати!?
Істини не знає
Ніхто.