Tulipes
tulipes
Твоїх очей глибінь позбавить мови,
Поховає істину у серці назавжди.(Піддубний)
Не правда, що тюльпани не живуть,
І опустились руки від безсилля...
Через веселку бражники злетять,
Ховаючи у злет своє безкрилля...
Шукаючи розраду хоч на мить,
Що звеселяє тіло тимчасово,
Душа із серцем, десь говорить,
Десь мовчить..,
Вселяє спокій-сталось випадково...
Вже не важливо, бо у кожного своє...
Хто рве, "кохає" і шепоче ніжно...
Несправжнє переможе і піде..,
Залишивши на згарищі артиста.
Не правда, що тюльпани не живуть,
Квітує берег у казковому цвітінні,
І у легенді є правдива суть...
Чому ж так боляче?
То певно від безсилля.
Київ, 16.04.2016