Вогняна Крапля
Коментар вірша Оксамит «Ще раз про каву»
Ковток.., закоханності рай,
Так терпко, солодко і легко..,
Момент життя-не видно край...
Оксамит «Ще раз про каву»
Маленький,
маленький
Наперсток
Найгустішої
Кави…
Вогонь, гіркота
Із присмаком
Дурманного солоду…
Найглибша
глибина відчуттів,
Коли
витончена
«розпуста»
Обертається
святістю…
Ця кава
щезає,
Ледь доторкнеться
Губ,
Полум’я пропалює
Наскрізь,
Вирує надлюдська
Сила…
Спалахує -
Жага.
«Ще, ще,
Благаю – ще,
Молю!»
«Годі!
ЩЕ означає –
Не –
Бут –
Тя…»