Тадм А пам’ять ловила погляди
А пам’ять ловила погляди
побіжні, щемливо-тремкі,
надмірно яскраві... Постогляди
дзвіночком бриніли в душі....
І знову стирала суєтне,
крикливе, стороннє, чуже
для того, щоб, певно, всує
не нищили справжнє, своє...
Тож вправно гнітила спогади
мовляв, ні до чого, і
лишала єдине – погляди,
щоб сенси відкрити всі
Харків, 22.04.2016
27.06.2016 23:49 Трофименко Наталія Петрівна... => © |
 Цей вірш нагадав мені перше кохання, коли погляди значили більше, ніж слова, бо виражати свою любов словами ми не вміли і соромились, а погляд говорив про всі почуття! |
24.04.2016 10:43 Олена Вишневська => © |
 Красномовний погляд замінить усі слова))) |
24.04.2016 02:39 Серго Сокольник => © |
 О, сенси... Головний сенс у його відсутності, Таню))) |
23.04.2016 15:47 Каранда Галина => © |
 а чого ми тільки не понапридумуємо собі ще в тих поглядах!))) |
23.04.2016 15:08 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Змагалися спогади з пам`яттю... тривала у піжмурки гра, Пручалися і ховалися - Всіх пам`ять здолать не змогла... |