Дві самотності
За мотивами Т. Белімова «Київ. UA»
Може, вона була не готова до того,
що хтось, дізнавшись про її новий статус,
почне ставитись як до потенційної подруги?...
Нагадує зустріч двох інвалідів,
яким є про що поговорити,
поділитися досвідом, так би мовити…
Т. Белімова «Київ. UA»
що хтось, дізнавшись про її новий статус,
почне ставитись як до потенційної подруги?...
Нагадує зустріч двох інвалідів,
яким є про що поговорити,
поділитися досвідом, так би мовити…
Т. Белімова «Київ. UA»
Зла самотність,
зла самотність,
зла самотність
Гризла,
гризла,
та догризти не змогла,
Роздумів самотніх
Хороводність…
Сподівання
хоч на дещицю
тепла…
в єдине
не зіллються,
Два уламки
ціле
не складуть,
Два шматки граніту
марно б’ються,
Іскри
темну
не освітять
путь…
Сподіватись –
лячно
дуже-дуже,
Пам’ять болю,
опіки життя..,
Невблаганний
досвід
круком кружить:
Все у світі –
Прах
і небуття.
Чи життя існує,
чи триває,
Як розлучення
на серце
упаде,
Серденько у сумнівах
страждає:
«Де ж моя ти доле,
де ти,
де!?»
